Шульга чи правша? Що говорить наука про собак

Переважна більшість людей надає перевагу одній з рук для виконання більшості дій. Для майже 90% це права рука. Від 10% до 13% людей є шульгами (лівшами), причому у чоловіків це зустрічається утричі частіше, ніж у жінок.

До недавнього часу вважалося, що перевага однієї руки над іншою притаманна тільки людям, але дослідження на тваринах показують, що це може бути основною рисою всіх ссавців. Однак досі не є зрозумілим те, як це проявляється у тварин і чи має це таке саме значення як “рукість” в людей.

Були проведені багато тестувань, щоб визначити, чи є у домашньої собаки якісь ознаки переваги при використанні лап. Завдання включали стабілізацію іграшки, досягнення до ласощів, або видалення об’єкта – наприклад, ковдри чи шматка липкої стрічки – з тіла тварини. Також досліджували показники першого кроку, зробленого для спуску вниз, або лапи, поданої людині на вимогу.

Отримані результати проведених досліджень досить різняться. Однак нещодавній метааналіз дійшов висновку, що загалом собаки часто мають перевагу однієї лапи над іншою. Але можуть і не виявляти такої переваги.

Однак, на відміну від людей, перевага лап в собак розподілена приблизно порівну. Таким чином, перевага однієї лапи над іншою характерна для кожної окремої собаки, і не має загального правила.

Важливо, що дослідження вказали на відмінності у використанні лап між завданнями, причому використання кінцівок залежить від таких факторів, як складність завдання. Наприклад, поширене завдання, яке вимагає від тварини стабілізації конічної кулі, зазвичай дає приблизно однакову кількість відповідей лівою лапою, правою лапою та двома лапами. І навпаки, завдання “дай лапу” – вправа, яка включає компонент тренування та повторення, генерує значно більше реакцій, які віддають перевагу одній з лап.

Кілька досліджень вказали також на великі статеві відмінності у перевагах собачих лап. Самки частіше володіють правою лапою, тоді як самці більше схильні до лівої. Ця статева відмінність була виявлена ​​і в інших видів, не пов’язаних з людиною, до прикладу в котів.

Загалом, може бути дуже весело, намагатись з’ясувати, шульга чи правша ваш собака. Але встановлення уподобань тварини також може бути важливим з точки зору її добробуту. Це тому, що переваги лап можуть дати нам уявлення про емоції, які відчуває тварина.

Як і у людей, ліва частина мозку собаки більше займається обробкою позитивних емоцій. А права частина мозку собаки більше зосереджена на негативних емоціях, таких як страх або тривога. Відповідно розуміння, якою лапою частіше користується собака, може дати нам розуміння того, як ця тварина почувається. Наприклад, собака, який використовує ліву лапу для виконання завдання, може відчувати більше негативних емоцій, ніж той, який використовує праву лапу.

Як зазначає The Conversation, дослідження нещодавно виявили зв’язок між перевагою лап і емоційною реактивністю собак. Вони вказують на те, що собаки з лівою лапою є більш “песимістичними”, ніж праволапі або амбідекстери.

Тим часом було показано, що собаки зі слабкішими перевагами лап сильніше реагують на записані звуки грози та феєрверків, ніж тварини з сильнішими перевагами лап.

Також були виявлені докази зв’язку між уподобаннями собак у лапах і характером, причому собаки які не надають переваги одній з лап мають вищі бали агресії та страху, ніж тварини з сильними уподобаннями до “лапості”.

Загалом це розуміння може вплинути й на дресирування тварин. Є дослідження, які свідчать, що переваги лап можуть бути корисним показником того, які собаки стануть успішними собаками-поводирями.

Оцінка переваг лап також може служити для виявлення вразливих осіб у стресових ситуаціях. Наприклад, було виявлено, що собаки з лівою лапою демонструють сильніші ознаки стресу, ніж тварини з провідною правою лапою.

Однак, на даному етапі було б безглуздо покладатися лише на тестування переваги лап як міру добробуту тварин. Однак вона має потенціал бути корисним інструментом, особливо якщо її розглядати разом з іншими тестами добробуту, або використовувати разом з іншими показниками асиметрії, такими як виляння хвостом, поведінка при нюханні тощо.

Наприклад, собаки зазвичай виляють хвостом вліво при позитивних емоціях, коли вони бачать своїх господарів. Або вправо, що свідчить про негативні емоції, наприклад коли вони дивляться на незнайомого домінуючого собаку. Подальша робота в цій галузі не тільки допоможе розвинути наше розуміння собачих когнітивних можливостей, але й дозволить нам краще піклуватися про найкращого друга людини та цінувати його.