Скарги на вигул тварин без повідків чи намордників, вигул на дитячих майданчиках або шкільних стадіонах, гучне гавкання, заборона на відвідини магазинів та місць скупчення людей, ось лише невеликий перелік проблем з якими зазвичай зіштовхуються власники собак в містах та селищах України. Зазвичай органи місцевої влади замість розв’язання проблем пов’язаних з утриманням домашніх тварин обмежуються черговим встановленням таблички: “Вигул заборонено”.
Апофеозом такого безвідповідального ставлення можна вважати випадок про який ми розповідали раніше, коли на запит журналістів, міська влада Жидачева (місто на Львівщині) повідомила, що в місті нема передбачених зон для вигулу собак, а мешканці міста, які утримують тварин можуть вигулювати їх “на територіях приміської зони”.
А де ж йому гуляти?
Тут варто зауважити, що законодавець таки намагався подбати про добробут домашніх тварин і в Законі України “Про благоустрій населених пунктів” чітко зазначив, що за утримання майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин у межах населених пунктів відповідають органи місцевого самоврядування. І саме місцеві органи визначають необхідну кількість та місце розташування майданчиків та зон для вигулу домашніх тварин, організовують їх створення і облаштування, що включає в себе їх огородження, встановлення інформаційних табличок, контейнерів для збирання екскрементів домашніх тварин їх власниками, а також здійснюють організацію вивезення і утилізації екскрементів домашніх тварин.
Однак як показує практика дана норма Закону залишається чинною лише на папері.
Для прикладу розглянемо Львів, в якому у 2019 році оголосили гасло: “Львів дружній до тварин!”. Тоді ж у Львові намагались упорядкувати питання інфраструктури для собак і розробили та прийняли не лише доволі прогресивні “Правила утримання і поводження з домашніми тваринами” відповідно до яких було введено поняття “Небезпечний собака” та “Потенційно небезпечний собака” без прив’язки до конкретної породи. Але й затвердили масштабну програму створення інфраструктури для належного вигулу собак. В межах цієї програми в період 2019-2023 років в місті повинні були збудувати:
- 21 тренувально-вигульний майданчик
- 25 вигульних майданчиків
- 51 прогулянковий маршрут
Доволі амбітна програма. Однак станом на 29 серпня 2023 року у Львові було побудовано лише 2 (ДВА) тренувально-вигульних майданчики. А деякі місця передбачені під вигульні майданчики передали під будівництво (до прикладу під церкву).
Натомість в місті знову вирішили підняти соціальну напругу у відносинах мешканці-собачники й замість пряника у вигляді якісної інфраструктури вирішили застосувати батіг під виглядом муніципальної варти. Муніципальні патрулі активно почали штрафувати власників собак, за порушення правил благоустрою та утримання тварин. І якщо штраф за неприбирання екскрементів, можна лише вітати, то штрафи за відсутність намордників, або за вигул в недозволеному місці знову викликає доречне питання: “А де ж йому гуляти?”.
Нова проблема
Натомість у Львові отримали нову проблему. Холівар між власниками собак та мешканцями переріс не лише в “підвищення градусу”, а в поширення руху догхантерів. Лише за останній час в місті під час вигулу було отруєно декілька собак. Дані випадки так і залишились непокараними й доволі неохоче розслідуються, а точніше не розслідуються, місцевою поліцією.
“Повністю відсутня інфраструктура, жодної гарантії безпеки та постійні утиски у вигляді заборонних табличок. Натомість від нас вимагають наявність повідків, намордників, обов’язкову реєстрацію собаки в міській базі. І за відсутність чогось й штрафують. Ймовірно гасло про Львів треба модифікувати в: “Львів не дружній до тварин!”, – поділився своїми думками один з собачників.
P.S.
Наразі у Львові порушили неписану домовленість між власниками домашніх улюбленців та міською владою: ви нас не чіпаєте, а ми від вас нічого не вимагаємо. Але жодної альтернативи так ніхто й не запропонував.
